Про затвердження Порядку медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі

Основні напрямки роботи:

• Проведення медичних оглядів дітей під час зарахування в ЗДО та медичний контроль під час адаптаціїї;
• Здійснення щоденних оглядів дітей;

• Проведення антропометричних вимірювань;
• Обстеження дітей на ентеробіоз, профілактичні заходи;
• Контроль за наявність та достовірністю медичних довідок;
• Здійснювати медичний контроль за фізичним розвитком дітей, проведенням фізкультурних занять;
• Впроваджувати різні форми роботи з оздоровлення, загартування дітей та надання консультацій батькам;
• Здійснення контролю за організацією харчування;
• Складати щоденне меню-розклад.
• Вести щоденний підрахунок натуральних норм основних продуктів, аналізувати виконання натуральних норм щомісяця;
• Проводити щоденний контроль готових страв;
• Контролювати своєчасність медичного обстеження працівників закладу;
• Здійснювати своєчасне придбання вітамінів, медикаментів, іншого медичного обладнання та інвентарю; 
• Комплектувати аптечку невідкладної медичної допомоги;
• Проводити санітарно-просвітницьку роботу з профілактики захворювань, корисності щеплень тощо;
• Проводити заняття з персоналом для закріплення медичних знань та надання першої медичної допомоги;
• Готувати хлорний розчин відповідної концентрації;
• Контролювати своєчасне маркування меблів та посуду;
• Відповідати за ведення медичної документації;
• Організація та контроль за проведенням літнього оздоровлення в ЗДО;
• Постійно підвищувати свій фаховий рівень шляхом курсової перепідготовки.

ЩЕПЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

 Які щеплення входять до українського календаря щеплень?

Гепатит В: 1 день, 1 міс., 6 міс.
Дифтерія: 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
Кашлюк: 3, 4, 5, 18 міс.
Правець: 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
 

Поліомієліт - инактивированная (нежива) вакцина: 3,4 міс.; - оральная (жива) вакцина: 5, 18 міс., 6, 14 років
Гемофільна інфекція: 3, 4, 5, 18 міс.
Кір: 12 міс., 6 років
Краснуха: 12 міс., 6 років, 15 років (дівчата)

Паротит (свинка): 12 міс., 6 років, 15 років (хлопці)

Туберкульоз: 3-7 день, 7, 14 років 

Нормативно-правові документи про медичне обслуговування дітей

ЯКА ДОВІДКА ПОТРІБНА ДЛЯ ВІДВІДУВАННЯ ДИТСАДКА

Санітарний бюлетень

Орієнтовний розпорядок дня дитини вдома

Шановні батьки! Призвичаївши дитину вдома до розпорядку дня, подібного до розпорядку дня у дитячому садку, ви значно полегшите процес її адаптації до нових умов. Приділіть, будь ласка, цьому питанню належну увагу

Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців

 Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

- рівень психічного і фізичного розвитку;

- загартованість організму;

- сформованість навичок самообслуговування;

                                                            - розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.

      Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду. 

Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.

Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: 

- пам'ятку щодо диспансеризації дитини;

- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;

- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

 Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ.

Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з'ясовуємо, чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім'ї (неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі. 

Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.

Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації. 

Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу. 

Важкий >30днів/ Дитина часто і важко хворіє.  

Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово-психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. 

У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь-які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. 

Процес адаптації полегшують: 

   - емоційний контакт;

   - тактильний контакт;

   - музичні заняття;

   - музичний супровід упродовж дня;

   - ігри з піском і водою;

   - малювання;

   - казкотерапія.

Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні, на перший погляб. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками (за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.

 Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання 

– навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання, інакше малюк відчує Ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися;

– ніколи не намагайтеся “вислизнути” непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона Вам довіряла;

– вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його;

– не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку;

– чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо Ви хоч раз піддастетесь дитині, надалі буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

  У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.

  Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
   Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним.    Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

 Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою

ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Кишкові захворювання

 Які найважливіші санітарно-гігієнічні правила потрібно виконувати в сімї, щоб уникнути гострих кишкових інфекцій:

1. Мити руки з милом.

2. Регулярно підстригати нігті.

3. Відучити дитину від шкідливої звички - гризти нігті.

4. Не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі та продукти сумнівної якості.

5. Не вживати сире молоко, лише пастеризовані молочні продукти.

6. Перед вживанням фруктів, овочів і ягід слід ретельно вимити їх проточною водою, а потім обдати окропом.

7. При кулінарній обробці мяса,риби,молока температура повинна становити 100С. Заморожені продукти - повністю відтанути.

8. Готові страви краще вживати одразу, страви кімнатної температури є середовищем для розмноження мікроорганізмів.

9. Розігрівати страви потрібно  при температурі не нижче за 100С.

10. Не зберігати готові страви поряд з сирими.

11. Порізи та дрібні рани на руках заклеювати бактерицидним пластирем, перш ніж готувати їжу.

12. Продукти харчування зберігати якомога далі від хатніх тварин, в ємностях, які щільно закриваються.

13. Зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

14. Важливий фактор - чистота на кухні, чисті рушники для рук.

15. Використовувати воду гарантованої якості або додатково кипятити її.

  ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ

       До гострих кишкових захворювань відносять такі захворювання як дизентерія, сальмонельози, черевний тиф, гастроентероколіти, харчові токсикоінфекції та інші. Вони мають ряд загальних ознак:

• розлад шлунково – кишкового тракту;
• загальне нездужання;
• часто підвищення температури.

Збудником цих захворювань є мікроби, котрі знаходяться в кишечнику хворої людини чи бактеріоносія. Сальмонельозом можна також заразитись від тварин чи водоплавної птиці в кишках котрих знаходяться мікроби – збудники захворювань. З кишечника людини чи тварини мікроби виділяються з екскрементами, а в деяких випадках і із сечею. Мікроби дизентерії та інших кишкових захворювань добре зберігаються у зовнішньому середовищі, особливо в теплий період року. Розповсюдженню захворювання сприяють також мухи. 

РОЗПОВСЮДЖЕННЮ КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЖНА ЗАПОБІГТИ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ САНІТАРІЇ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ:

• Старанно мийте руки з милом перед приготуванням їжі, перед їдою і годуванням дитини, після користування туалетом і після догляду за тваринами.
• Не вживайте немитих овочів та фруктів.
• Знищуйте мух і захищайте від них харчові продукти.
• Вживайте тільки кип'ячене молоко.
• Не вживайте воду із струмків, рік та інших невпорядкованих джерел водопостачання.
• Не купайтесь в річках та водоймах, котрі забруднюються стічними водами.

При появі перших ознак захворювання – поносі, блювоті – негайно звертайтесь за медичною допомогою. Не займайтесь самолікуванням і не лікуйтесь самі. СУВОРО ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ цим ви захистите себе і оточуючих від гострих кишкових інфекційних захворювань.

Кишковий грип. Способи лікування.

 У побуті гостра кишкова інфекція, яка викликається ротавірусом, іменується кишковий грип. Дану назву недуга отримала через схожих з грипом симптомів: несподівано виникає висока температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить. Особливість захворювання полягає в тому, що перераховані вище симптоми поєднуються зі збоями в роботі шлунково-кишкового тракту, які виражаються рідкимі частим, буває навіть, що пінистим стільцем без домішок слизу і крові, нудотою, блювотою неодноразовою.

 Отже, ротавірусна інфекція і грип - це абсолютно різні захворювання, тож і підхід до їх лікування має бути різним. До кишковогогрипу частіше схильні малюки до чотирьох років, діти старшого віку; дорослі так само хворіють цією хворобою, проте її течія в даному випадку набагато легше. Давайте розглянемо, як і чим лікувати кишковий грип у дітей та дорослих.

 У дітей ротавірусна інфекція проходить набагато важче через швидкий розвиток зневоднення у зв'язку з рідким стільцем і блювотою, що вкрай небезпечно, а іноді може навіть знадобитися госпіталізація в стаціонар. Внаслідок цього, при виникненні характерних ознак необхідний, і як можна раніше, виклик дитячого лікаря.

 Певних препаратів від кишкового грипу не існує. Лікування, головним чином, повинно бути направлено на зменшення втрати рідини дитячим організмом.

 По-перше, рекомендовано тепле рясне пиття, наприклад, компот із сухофруктів, в якому великий вміст калію, приймати невеликими, але частими порціями. У разі, якщо блювота продовжується, дитину слід поїти по 1ч.л. кожні 10 хвилин.

Також рекомендований порошок "Регідрон" для заповнення нестачі мінералів (натрію, калію) і глюкози, які втрачаються  з рідиною. Для того, щоб шкідливі речовини вивелися з організму якомога швидше, застосовуються сорбенти ("Ентеросгель",  "Смекта").

 Якщо температура тіла перевищила позначку в 38,5С, дитині необхідно дати жарознижуючі ліки, щоб уникнути можливої появи судом. Чк правило, застосовуються такі протизапальні препарати - "Панадол"(парацетамол) або "Нурофен" (ібупрофен).

 Важливо знати і памятати, що дитині до 15 років аспірин протипоказаний (може розвинутися синдром Рея - руйнування печінки, яке приводить навіть до смертельного результату)! Для додаткового лікування рекомендується прийом антибіотиків ("Біфідумбактерин"), що містять корисні бактерії, які допомагають боротися з кишковим грипом.

 Необхідно знати, що ротавірусну інфекцію лікувати антибіотиками так само, як звичайний грип, не можна, так як ці препарати віруси не вбивають.

 Дуже важливо дотримання режиму хворої дитини. При сонливості і нездужанні наобхідний постільний режим. Дітей рекомендується годувати невеликими порціями і часто. Дитині можна запропонувати кашу, легкий овочевий супчик, сухарики. Фрукти і овочі бажано давати у відварному і натертому вигляді.

Профілактика грипу та ГРВІ

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .