Рекомендації для педагогів ЗДО

1.Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).

2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.

3. Перевіряти технічне налаштування, обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.

4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'яти хвилинних відео будуть переглянуті з 9 набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.

5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.

 6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.

7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.

8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.

9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.

10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.

11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.

12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.

13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі. 

Як проводити співбесіду з людиною, яка по

страждала внаслідок бойових дій: 5 порад

Ви можете зіткнутися з новим для себе викликом — співбесідою з людиною, яка постраждала внаслідок бойових дій. Підготуватися до цього допоможуть поради психолога

Людей, які постраждали внаслідок бойових дій, можна умовно поділити на дві групи:

1) ті, хто не стикнувся з прямою загрозою життю, але через вплив війни їм властива соціальна дезадаптація;

2) ті, хто був свідками чи учасниками подій, які безпосередньо загрожували їхньому життю. У них може розвиватися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Попри те, що робота психолога із цими двома групами людей суттєво відрізнятиметься, у підходах до проведення співбесіди з ними відмінностей майже немає. Тому поради в цій статті* підхожі для співбесід з обома групами кандидатів.

Стримуйтеся від проявів жалості

Здатність співчувати людям, безсумнівно, прекрасна риса. Однак часто тонка межа між співчуттям і жалістю розмивається. На співбесіді жалість зовсім недоречна та навіть шкідлива для людини, що постраждала внаслідок бойових дій.

Варто розуміти, що люди в поганому психологічному стані, депресії часто не здатні навіть думати про роботу, а що вже й казати про похід на інтерв’ю... Отже, перед вами людина, яка впоралася, у якої після всіх тяжких подій і травм залишилися воля до життя та прагнення розвитку. Ні в якому разі не ставтеся до кандидата як до жертви чи постраждалого. Поводьтеся як зазвичай і не змушуйте людину почуватися некомфортно через ваші емоції.

Тримайте діалог в межах професійних вимог

Не варто розпитувати кандидата про хобі чи родину. Оцінюйте професійні навички та те чи відповідають вони вимогам вашого зак­ладу освіти.

Ми все ще перебуваємо в умовах війни, та навіть після перемоги всім нам знадобиться якийсь час, щоб «відійти» від травми й подолати її. А тому все, що не стосується вакансії, — незвідане поле. Ви не можете знати, чи не торкнетеся випадково небажаного тригера (подразника). Навіть невинне запитання про захоплення чи спорт може викликати болючі спогади, наприклад про травму, яка назав­жди відібрала в людини можливість займатися улюбленою справою. Звісно, така ситуація могла трапитися й у мирному житті. Але зараз люди особливо чутливі, а війна, яка досі триває, постійно нагадує про втрати.

Спостерігайте за людиною

Дивіться на емоції та міміку людини у відповідь на ваші слова чи в процесі мовлення. Так ви зможете визначити для себе чутливість чи нестриманість кандидата. Не робіть нічого спеціально, щоб перевірити психологічний стан людини. Не ставте підступних запитань та не провокуйте на емоції.

Пам’ятайте, що ви — не психолог, а співбесіда не є безпечним місцем, де людина може прожити свої тяжкі переживання. Однак будьте уважними й відзначайте для себе особливості в поведінці, якщо такі є. За загальною картиною ви зрозумієте, у якому психологічному стані зараз кандидат, щоб вирішити, чи підходить це вам, чи готові ви працювати із цим, чи маєте штатного психолога, щоб допомоги людині, якщо виникатиме потреба.

Будьте готові допомогти

Варто бути готовими до ситуації, що кандидату може стати зле під час інтерв’ю. Психіка кожної людини зараз травмована. Винятків немає. Хтось може справлятися краще, хтось гірше.

Співбесіда — це завжди стрес для кандидатів. Навіть у мирний час всі напевно стикалися на інтерв’ю з такими проявами хвилювання, як спітнілі руки, легка задишка, тремор. А зараз ми говоримо про людину, яка постраждала внаслідок бойових дій. Оцінювання, відбір, неочікувані запитання — це те, що може викликати хвилювання й спровокувати негативні психологічні стани, як-от замикання в собі, порушення координації рухів, сльози.

Якщо таке сталося, насамперед упевніться, що ви спокійні. Потім дайте людині зрозуміти, що ви поруч і не несете небезпеки. Скажіть: «Я тут, я бачу і чую вас. Я поруч». Запропонуйте подихати, повільно та більш глибоко, ніж зазвичай. Також може допомогти склянка води або якась їжа. Дайте людині час отямитись і тільки після цього продовжуйте співбесіду. Також ви можете запропонувати перенести її на інший день. Дайте зрозуміти, що приймаєте цю ситуацію і не сприймаєте її негативно. Ну і, звісно, ви самі маєте усвідомлювати: цей інцидент не є ознакою того, що людина — поганий фахівець.

Розрядіть атмосферу жартом

Гумор - наше все. Якщо це не суперечить вашій корпоративній етиці, заготуйте жарти чи дотепні фрази, які зможете використовувати під час інтерв’ю. Так ви допоможете людині почуватися комфортніше й відчувати меншу напругу. Звісно, потрібно бути обачними й стежити, щоб жарти залишались етичними та вдалими. Але не бійтеся виглядати «непрофесійним». У такі складні часи, як зараз, кожна усмішка — на вагу золота. Дотримуйтеся поставлених цілей під час співбесіди, але й не забувайте про атмосферу, яку створюєте для кандидата. Тим паче це спрацює й вам на користь, адже розслаблена гумором людина буде більш щирою і зможе якнайкраще розповісти про власні вміння.